Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Владимирський І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Макогон Ю. М. Вплив температури відпалу на структуру і магнітні властивості нанорозмірної плівкової композиції Fe50Pt50(15 нм)/Ag(30 нм)/Fe50Pt50(15 нм)/ SiO2(100 нм)/Si(001) [Електронний ресурс] / Ю. М. Макогон, О. П. Павлова, Т.І. Вербицька, І.А. Владимирський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2012. - № 5. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2012_5_15 Вивчено вплив температури відпалу в вакуумі в інтервалі температур 300 - 900 <$E symbol Р>С і прошарку срібла на процеси дифузійного фазоутворення та перехід хімічно невпорядкованої магнітном'якої фази А1(FePt)ГЦК в хімічно впорядковану магнітнотверду фазу L10(FePt)ГЦТ в нанорозмірній плівковій композиції (НПК) Fe50Pt50(15 нм)/Ag(30 нм)/Fe50Pt50(15 нм) на підкладці SiO2(100 нм)/Si(001). Досліджено її структуру, морфологію і магнітні характеристики. Показано, що після осадження в досліджуваній НПК фіксується фаза А1(FePt)ГЦК. Формування фази L10(FePt)ГЦТ відбувається під час відпалу за температури 600 <$E symbol Р>С тривалістю 30 с, що на 100 <$E symbol Р>С нижче, ніж в НПК без прошарку срібла. Можна припустити, що на процеси дифузійного фазоутворення істотно впливає поверхнева енергія, яка залежить від напруженого стану меж розділу шарів у нанорозмірній шаровій композиції. Збільшення температури відпалу до 900 <$E symbol Р>С супроводжується різким збільшенням кількості зерен фази L10(FePt)ГЦТ з текстурою (001) і шорсткості поверхні. Процеси структурно-фазових перетворень у досліджуваній НПК при термообробці супроводжуються зміною її магнітних властивостей. Після відпалу за температури 900 <$E symbol Р>С параметр упорядкування S досягає найбільшого значення 1,55, якому відповідає максимальне значення коерцитивної сили Нс ~ 19 кОе.
| 2. |
Макогон Ю.М. Вплив тривалості відпалу на структуру і магнітні властивості нанорозмірної плівкової композиції Fe50Pt50(15 нм)/Ag(30 нм)/Fe50Pt50(15 нм)/ SiO2(100 нм)/Si(001) [Електронний ресурс] / Ю.М. Макогон, О.П. Павлова, Т.І. Вербицька, І.А. Владимирський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2012. - № 6. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2012_6_13 Вивчено вплив проміжного шару Ag і тривалості відпалу в вакуумі за температури 600 °C на формування хімічно впорядкованої фази L10(FePt) в нанорозмірній плівковій композиції (НПК) Fe50Pt50(15 нм)/Ag(30 нм)/Fe50Pt50(15 нм) на планарній підкладці SiO2(100 нм)/Si(001). НПК одержано за допомогою методу пошарового магнетронного осадження шарів сплаву Fe50Pt50 (99,95 %) товщиною 15 нм і шару Ag (99,9 %) товщиною 30 нм на підкладку термічно окисненого (шар SiO2 товщиною 100 нм) монокристалічного Si орієнтації (001), яка перебувала за кімнатної температури. Відпал зразків проведено у високому вакуумі 1,3 · 10-3 Па з різним часом витримки за вибраної температури: 30 с, 10 хв, 30 хв, 60 хв. Досліджено структуру, електрофізичні властивості та магнітні характеристики НПК. Показано, що фазовий перехід А1(FePt)ГЦК → L10(FePt)ГЦТ відбувається під час відпалу тривалістю 30 с. Збільшення тривалості відпалу до 30 хв супроводжується збільшенням інтенсивності структурних рефлексів (001) і (111) фази L10(FePt)ГЦТ та появою нових структурних рефлексів (200) і (002), які є ознакою наявності тетрагональної гратки. Відношення параметрів кристалічної гратки с/а зменшується. Кількість зерен із текстурою (001) відносно зерен із текстурою (111) збільшується. Параметр упорядкування S*, що вказує на ступінь дальнього хімічного порядку, інтенсивно зростає. Незмінне положення структурного рефлексу (111) від прошарку срібла зі збільшенням тривалості відпалу вказує на незмінність параметрів його кристалічної гратки і відсутність розчинності в ньому заліза й платини.
| 3. |
Рудь Ю. П. Використання мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції в експрес-діагностиці інфекційних захворювань риб [Електронний ресурс] / Ю. П. Рудь, Л. В. Жук, І. Б. Владимирський // Рибогосподарська наука України. - 2012. - № 3-4. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rnu_2012_3-4_15
| 4. |
Владимирський І. Б. Гормональна інверсія статі у риб [Електронний ресурс] / І. Б. Владимирський // Рибогосподарська наука України. - 2009. - № 3. - С. 88-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rnu_2009_3_15
| 5. |
Голік О. А. Визначення фактичних теплофізичних характеристик теплоізолюючих матеріалів для їх обгрунтованого вибору [Електронний ресурс] / О. А. Голік, І. А. Владимирський // Збірник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова. - 2014. - Вип. 71. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpipm_2014_71_13
| 6. |
Макогон Ю. М. Вплив умов відпалу на структуру і магнітні властивості нанорозмірних плівок Fe50Pt50 на планарних підкладках SiO2(100 нм)/Si(100) [Електронний ресурс] / Ю. М. Макогон, О. П. Павлова, Т. І. Вербицька, І. А. Владимирський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2011. - № 5. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2011_5_15 Вивчено вплив проміжного шару Ag товщиною 3 нм і тривалості відпалу в вакуумі за температури 600 <$E symbol Р>C на формування хімічно впорядкованої фази L10(FePt) в нанорозмірній плівковій композиції (НПК) Fe50Pt50(15 нм)/Ag(3 нм)/Fe50Pt50(15 нм) на планарній підкладці SiO2(100 нм)/Si(100). Досліджено її структуру і магнітні характеристики. Показано, що формування фази L10(FePt) відбувається під час відпалу тривалістю 30 хв. Подальше збільшення тривалості відпалу не призводить до фазових перетворень. Встановлено, що досліджувана НПК є магнітноанізотропною. Зерна з віссю легкого намагнічування, орієнтованою паралельно до поверхні зразка, досягають магнітного насичення, на відміну від зерен, вісь легкого намагнічування яких орієнтована перпендикулярно до поверхні плівки.
| 7. |
Макогон Ю. М. Структура і магнітні властивості нанорозмірної плівки Fe50Pt50 на планарній підкладці SiO2(100 нм)/Si(001) [Електронний ресурс] / Ю. М. Макогон, О. П. Павлова, Т. І. Вербицька, І. А. Владимирський // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2011. - № 6. - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2011_6_18 Вивчено вплив умов відпалу в вакуумі в інтервалі температур 300 - 900 <$E symbol Р>C на формування хімічно впорядкованої фази L10(FePt) в нанорозмірній плівковій композиції (НПК) Fe50Pt50(15 нм)/Ag(3 нм)/Fe50Pt50(15 нм) на планарній підкладці SiO2(100 нм)/Si(001). Досліджено її структуру, морфологію, магнітні характеристики. Показано, що формування фази L10(FePt) відбувається під час відпалу за температури 700 <$E symbol Р>C тривалістю 30 с і швидкості нагріву 5 <$E symbol Р>C/c. Кількість фази L10(FePt) збільшується з підвищенням температури відпалу, що супроводжується утворенням більшої кількості зерен з бажаною текстурою (001) у порівнянні з кількістю зерен з текстурою (111). Встановлено, що досліджувана НПК є магнітно-анізотропною. Відношення залишкової магнітної індукції Mr до намагніченості насичення Ms, близьке до 1, одержано після відпалу за температури 700 <$E symbol Р>C в магнітному полі, прикладеному паралельно до поверхні зразка, з переважаючою відповідною орієнтацією осі легкого намагнічування. За вищих температур відпалу відбувається переорієнтація осі легкого намагнічування перпендикулярно до поверхні зразка.
| 8. |
Макогон Ю. Н. Вплив Cu на формування хімічно впорядкованої фази L10(FePt) в нанорозмірних плівках Fe50Pt50/Cu/Fe50Pt50 на підкладці SiO2/Si(001) [Електронний ресурс] / Ю. Н. Макогон, О. П. Павлова, С. І. Сидоренко, Т. І. Вербицька, І. А. Владимирський, О. В. Фігурна // Металлофизика и новейшие технологии. - 2013. - Т. 35, № 10. - С. 1425-1436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2013_35_10_12 Методами физического материаловедения, а именно, рентгеноструктурным фазовым анализом, атомно-силовой и магнитно-силовой микроскопиями, резерфордовским обратным рассеянием, методом измерения магнитных свойств с помощью магнитооптического эффекта Керра и методом резистометрии исследовано влияние толщины промежуточного слоя Cu в наноразмерных плёночных Fe50Pt50(15 нм)/Cu(x нм)/Fe50Pt50(15 нм)-композициях (где x = 0, 7,5, 15 и 30 нм) на подложках SiO2(100 нм)/Si(001) на процессы диффузионного фазообразования - переход химически неупорядоченной магнитомягкой фазы A1(FePt) в химически упорядоченную магнитотвёрдую фазу L10(FePt) при отжигах в вакууме. Установлено, что в процессе осаждения во всех плёнках формируется фаза A1(FePt). Отжиги в вакууме в интервале температур 300 - 900 C с выдержкой 30 с сопровождаются термически активированными диффузионными процессами между слоями Cu и FePt. Толщина промежуточного слоя меди влияет на температуру начала фазового превращения <$E A1 ( roman FePt )~symbol О~L1 sub 0 ( roman FePt )> в исследуемых плёночных композициях. Формирование фазы L10(FePt) в плёнке Fe50Pt50(15 нм)/Cu(7,5 нм)/Fe50Pt50(15 нм) с наименьшей толщиной прослойки меди (7,5 нм) происходит в процессе термической обработки при температуре 700 C. Увеличение толщины слоя меди до 15 нм повышает температуру упорядочения на 100 до 800 C в результате возникновения больших сжимающих напряжений и деформаций. Коэрцитивная сила плёнки увеличивается с 0,05 до 6,7 кЭ. В плёнке с прослойкой меди наибольшей толщины (30 нм) после отжига при температуре 800 С зафиксировано формирование тройного соединения FeCuPt, но упорядочение с образованием фазы L10(FePt) не выявлено.
| 9. |
Владимирський І. А. Вплив товщини проміжного шару Ag на фазові перетворення в тонкоплівкових композиціях FePt/Ag/FePt [Електронний ресурс] / І. А. Владимирський, І. О. Круглов, М. Ю. Вербицька, О. В. Фігурна // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2015. - № 5. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2015_5_11 Перспективним матеріалом для надщільного магнітного запису є плівкові композиції на основі сплаву FePt з упорядкованою магнітнотвердою фазою L10-FePt. Для формування фази L10-FePt необхідне осадження плівки на нагріту підкладку або проведення відпалу. Однак термічна обробка викликає ріст зерен і поверхневої шорсткості плівок, що ускладнює практичне використання цих матеріалів. Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми є введення проміжних шарів легувальних елементів між шарами сплаву FePt, що може сприяти зниженню температури фазового перетворення <$E roman {А1-FePt~symbol О~L1 sub 0 -FePt}>. Мета роботи - виявлення впливу товщини проміжного шару Ag на структуру та магнітні властивості композицій FePt/Ag(7,5; 30 нм)/FePt. Плівкові композиції одержано за допомогою магнетронного методу, їх структуру та властивості до і після термічної обробки досліджено методами рентгеноструктурного фазового аналізу, атомно-силової мікроскопії, магнітометрії та резистометрії. Виявлено, що збільшення товщини шару Ag від 7,5 до 30 нм сприяє зменшенню температури утворення фази L10-FePt на 100 К та збільшенню коерцитивної сили композицій. Висновки: зменшення температури формування фази L10-FePt при збільшенні товщини проміжного шару Ag можна пояснити різницею між напруженими станами, що виникають у досліджуваних плівках при відпалах унаслідок різниці коефіцієнтів лінійного розширення їх шарів. Збільшення товщини проміжного шару Ag приводить до збільшення значення коерцитивної сили композицій унаслідок насичення границь зерен фази L10-FePt немагнітною компонентою та обмеження обмінної взаємодії між зернами.
| 10. |
Макогон Ю. Н. Дифузійне фазоутворення в нанорозмірних шаруватих плівкових композиціях Pt(15 нм)/Fe(15 нм) і (Pt(7,5 нм)/Fe(7,5 нм))2 на підкладках SiO2(100 нм)/Si(001) [Електронний ресурс] / Ю. Н. Макогон, О. П. Павлова, С. І. Сидоренко, Т. І. Вербицька, І. А. Владимирський, О. В. Фігурна, І. О. Круглов // Металлофизика и новейшие технологии. - 2014. - Т. 36, № 10. - С. 1359-1369. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MPhNT_2014_36_10_8 Методами физического материаловедения (рентгеноструктурным фазовым анализом, атомно-силовой и магнитно-силовой микроскопиями, резерфордовским обратным рассеянием, методом измерения магнитных свойств с помощью SQUID-магнитометра, резистометрии) исследовано влияние дополнительных границ раздела в слоистой наноразмерной пленке Pt/Fe на подложке SiO2(100 нм)/Si(001), при сохранении первоначальной толщины пленки (30 нм), на процессы диффузионного фазообразования - переход химически неупорядоченной магнитомягкой фазы A1(FePt) в химически упорядоченную магнитотвердую фазу L10(FePt) при отжигах в вакууме. Установлено, что после осаждения пленки Pt(15 нм)/Fe(15 нм) и [Pt(7,5 нм)/Fe(7,5 нм)]2 демонстрируют двух- и четырехслойную структуры соответственно. Отжиги в вакууме в интервале температур 600 - 900 <$Esymbol Р>C с выдержкой в 30 с сопровождаются фазовым переходом. Введение дополнительных границ раздела улучшает кинетику упорядочения, что проявляется в снижении на 100 <$Esymbol Р>C температуры начала формирования фазы L10(FePt) с текстурой (111) в многослойной пленке [Pt(7,5 нм)/Fe(7,5 нм)]2 по сравнению с пленкой Pt(15 нм)/Fe(15 нм), в которой фазовое превращение <$E roman {A1(FePt)~symbol О~L1 sub 0 (FePt)}> происходит в процессе отжига при температуре 700 <$Esymbol Р>C. Коэрцитивная сила исследуемых пленок растет с температурой отжига.
| 11. |
Черниш А. Ю. Вплив атмосфери термічної обробки на формування структури і фазового складу плівкових композицій FePt/Cu/FePt [Електронний ресурс] / А. Ю. Черниш, О. В. Фігурна, І. А. Владимирський, Ю. М. Макогон // Наукові вісті Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". - 2016. - № 5. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NVKPI_2016_5_11 Перспективним матеріалом для використання як носіїв надщільного магнітного запису є нанорозмірні плівки на основі FePt з упорядкованою магнітотвердою фазою L10-FePt. Упорядкована фаза L10 - FePt формується з невпорядкованої фази A1 - FePt за високотемпературного відпалу або за осадження плівки на нагріту підкладку. Проте для практичного використання цих матеріалів необхідно досягти зниження температури утворення фази L10 - FePt, а також отримання структури з переважною орієнтацією зерен. Мета роботи - дослідження впливу атмосфери відпалу на формування структурно-фазових станів у плівкових композиціях на основі FePt з проміжним шаром Cu. Плівкові композиції одержано магнетронним методом, їх структуру до і після термічної обробки досліджено методами рентгеноструктурного фазового аналізу (РСФА). За допомогою РСФА встановлено, що в нанорозмірній плівковій композиції FePt(15 нм)/Сu(15 нм)/FePt(15 нм) незалежно від складу атмосфери відпалу фазове перетворення A1 - FePt <$E symbol О> L10 - FePtСu починається у процесі термічною обробки за температури 773 K. У разі підвищення температури відпалу до 973 K збільшується ступінь упорядкування потрійної фази L10 - FePtСu. Виявлено, що відпали в інтервалі температур 973 - 1073 K в атмосферах Ar і N2 плівкових композицій FePt(15 нм)/Сu(15 нм)/FePt(15 нм) призводять до формування текстури потрійної фази L10 - FePtСu з переважною орієнтацією її зерен у напрямку [001]. Високотемпературна термічна обробка плівкової композиції FePt(15 нм)/Cu(15 нм)/FePt(15 нм) в атмосферах N2 і Ar призводить до різкого росту зерен.
| 12. |
Владимирський О. А. Аналіз завдань застосування мультипараметричних вимірювань у складі зонда для експресної діагностики тепломереж [Електронний ресурс] / О. А. Владимирський, І. А. Владимирський // Моделювання та інформаційні технології. - 2018. - Вип. 84. - С. 134-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mtit_2018_84_18
| 13. |
Владимирський О. А. Шляхи підвищення якісних показників експлуатації зношених підземних трубопроводів теплових мереж [Електронний ресурс] / О. А. Владимирський, І. А. Владимирський // Моделювання та інформаційні технології. - 2019. - Вип. 89. - С. 23-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mtit_2019_89_5
| 14. |
Владимирський О. А. Розробка структури низькочастотної автоматизованої віброкалібрувальної установки [Електронний ресурс] / О. А. Владимирський, І. А. Владимирський, А. П. Іващенко, І. П. Криворучко // Моделювання та інформаційні технології. - 2019. - Вип. 89. - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mtit_2019_89_8
|
|
|